Get Adobe Flash player

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 


          У тяжкі повоєнні роки прибули     в    село    Жовте на  роботу   в   школу   молоде подружжя ,   випускники       педінституту  Плужники    —   Наталія  Остапівна      та      Дорофій  Сергійович.   А розпочала свою діяльність  Наталія  Остапівна після визволення від фашистів в жовтні 1943 року в Мар'янівській семирічній школі Верхньодніпровського району  вчителем біології  . А з серпня 1949 по серпень 1977 в нашому селі. Тоді     школа містилася    у    п'ятьох   селянських   хатах,    вщерть наповнених зголоднілими до  знань     дітьми-переростками.   Гасова   лампа під     стелею,     паливо   -солома,     чорнило   —  сік ягід   бузини,   а   про  книги  й  зошити-не  питайте...  Село в руїнах, голе, голодне, обідране...


  Біолог   Наталія    Остапівна   день   і   ніч   в   класах.     З     дітьми     разом створюють кабінет біології,   засаджують   пустирі картоплею,        буряками, шоб  хоч  трохи  поповнити    продуктами    шкільну кухню-їдальню, допомогти сиротам війни. Разом з дітьми ходили по лісосмугах,    лісках    викопували   дику   порость   дерев    І   на  плечах   несли до школи, шоб озеленити   її,   прикрасити    бідність. Зазеленіли алеї висадженого ними парку в центрі села, укутались зеленню стіни шкільних приміщень. Появилась у дітей гордість за створене ними. Справжньою гордістю    району    став біологічний кабінет жовтянської  середньої школи. Учні набували  великих практичних навиків: робили прищепи, окулірування,
формували крону. Все вирощене на шкільних ділянках віддавали односельцям безкоштовно.
  Скоро село зазеленіло, окуталось фруктовими садами. І в цьому неабияка заслуга Наталії Остапівни. Адже територію  ново-збудованої школи озеленювали, прикрашали на конкурсній основі  дитячих проектів її учні .
Теорія закріплювалась практикою на колгоспних полях та фермах. Не дивно, що дуже багато випускників школи стали  гарними  спеціалістами  та порядними людьми .За педагогічну та громадську роботу Плужннк Н. О. присвоєно звання Заслуженого вчителя України. Односельці обирають її своїм депутатом до Рад.
                Постало питання про поглиблення агротехнічних   знань   молодих   колгоспників. І тут на допомогу прийшло подружжя Плужників. Наталія Остапівна вивчає з ними основи агротехніки вирощування просапних культур, а Дорофій Сергійович—механізації, їх обробітку.

                   Пройдіть тепер селом і побачите його в садах, а навесні воно потопає в буйно цвіті фруктових дерев.Все це заслуга  учнів та Плужник .Особливою увагою Наталії Остапівни та школи є меморіал загиблим воїнам-визволителям у центрі села, де викарбувані імена похованих , що не повернулися з кривавої битви-Вітчизняної    війни.   Ми пам'ятаємо як після реконструкції в 1988 році по-новому все забуяло  біля братської могили! Це її підбір квітів , що з ранньої вести й до пізньої осені клумби всі в квітах.

Тодішня наша Батьківщина  так відзначила нашу землячку:
  • 1952 Значок "Відмінник народної освіти"
  • 1962 Почесна грамота П'ятихатського районного відділу народної освіти.
  • 1962 Грамота міністерства освіти УРСР
  • 1965  2 жовтня грамота та звання заслуженого вчителя шкіл України.
  • 1965 Медаль АС Макаренка
  • 1969 Почесна грамота Райвно та РК профспілки робітників освіти .
  • 1970 Свідоцтво про занесення в районну книгу трудової слави.
  • 1970 Почесна грамота Райвно та РК профспілки робітників освіти .
  • 1973 Почесна грамота П'ятихатського райкому КП України
  • 1974 Свідоцтво Дніпропетровського обкому компартії про занесення до книги трудової слави дніпропетровської області.
  • 1974 Знак "Переможець соцзмагання"
  • 1976 15 березня орден "Трудового Червоного Прапора"
  • 1976 29 липня звання вчитель-методист.

На жаль нема вже Доррофія Сергійовича та й Наталії Остапівній даються взнаки вже роки.  Всі односельчани памятають як до хвороби Наталія Остапівна  вирощувала   на   своїм    городі рідкісні   лікарські   рослини.   Влітку збирає  їх   по балках   та   лісах,   а   потім   роздає   з   порадами всім,  хто- звертається  до неї,   а   таких   дуже   багато.
Тож хочеться побажати шановній  Наталії Остапівні  довгих років життя, здоров'я.



   

 

З  домашніх фото-архівів Наталії Остапівни та Дорофія Сергійовича Плужників.

При написанні статті були використані фото з сімейного архіву Плужник НО за її згодою.  

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На сайті 93 гостей та користувачі відсутні

Пошук по сайту

Випадкове зображення

1978.jpg