Get Adobe Flash player

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Лівий — протилежний правому. Український народ, пов'язував смисл "лівого" з ідеєю чогось недоброго, ворожого, зловісного: "Як дзвонить у правім усі, то має бути щось добре, а як у лівому, то — зле". Встати вранці лівою ногою наперед віщує нещасливий день, тому й приповідка: "Він сьогодні лихий, бо лівою ногою з ліжка встав". Вірили, що лівою рукою не годиться нікому нічого давати, бо то було б йому на шкоду; самий акт подавання лівою рукою свідчить про недоброзичливість. Не годиться також і їсти лівою рукою. А хто б лівою рукою перехрестився, то тим би до себе дідька прикликав. Те ж саме і в італійців, де "лівий" ("сіністро") означає не тільки поганий, шкідливий, але й навіть злочинний: "Фачча сіністра" ("ліве обличчя") значить — людина, що має злочинні нахили чи наміри. У французів "гош" ("лівий") означає фігурально незграбний.

***

Перше купання дитини мало в народній практиці не лише суто гігієнічно-профілактичне значення. Використовуючи певні предмети, передусім такі, що освячувалися у церкві (вода, зілля, мед), немовляті намагалися передати їхні лікувальні властивості. Магічна сила ніби зростала завдяки фор-мулам-побажанням, які супроводжували обряд. Так, у купіль хлопчику клали любисток, примовляючи, щоб любили; гілочку дуба, щоб був дужий; барвінок, щоб довго жив; чорнобривець, щоб був чорнобривий. У купіль дівчинці додавали ромашки, щоб рум'яна була; калину, яблука, щоб красна була. Підливали також святу йорданську воду.Воду з купелі виливали там, "де люди не ходять", або під плодюче дерево.

***

Цілий ряд мудро помічених профілактичних заходів у народі здавна окреслювалися словом "гріх". Гріхом вважалося їсти яблука до Спаса (19 серпня за новим стилем), бо вони лишень дозрівали і могли викликати шлунково-кишкові захворювання. Заборонялося купатися до Купала (7 липня за новим стилем), оскільки вода ще недостатньо нагрілася.Загальновідомий звичай накривати посуд з їжею і відро з водою, щоб туди не потрапив чорт; не можна їсти кільком однією ложкою, щоб не посваритися, мити посуд після заходу сонця.Небезпідставні і такі повір'я, як заборона втиратися братам чи друзям одним рушником, бо неодмінно посваряться. Щоб не зустріти відьми, не рекомендувалося, не вмившись, виходити з хати. Не дозволялося кидати крізь вікно кістки, щоб вовки не поїли худобу. Вагітній жінці не радили виливати перед порогом помиї, бо дитина народиться недужою.Подібні звичаї слід розглядати як певні санітарно-профілактичні норми, раціональні у своїй основі.

***

За давньою українською традицією обід вважався священним. Обідали завжди всією родиною в один і той же час. Першим за стіл сідав глава сім'ї — на покуті гад образами. Це місце було найпочеснішим: для дорогих гостей, весільних молодих, баби-повитухи. Під час обіду заборонялося сміятися, галасувати і навіть голосно розмовляти. На Київщині говорили: "Чи ж можна сміятися, коли їдять? Треба помити руки, тихо помолитися, мовчки сідати до столу і не лізти поперед батька. Перша ложка — хазяїна, а за ним уже всі домашні їдять". На Полтавщині побутувало повір'я: "Як хто за обідом вилається, в хаті хліб переведеться". Тому всі тихо і поважно обідали. А дітям не дозволяли й ногами качати під столом, бо нечистий причепиться. Не можна грюкати ложками чи ножем. Як щось упаде з рук, коли обідають, то якісь збитки трапляться. Їли із спільної миски, кожен своєю ложкою. Якщо сім'я велика, дітей садовили окремо. Певний демократизм виявлявся у звичаях обідати разом із робітниками, несподіваними гостями, яким видавали ложки і запрошували до трапези. Не допускали до спільного обіду лише людей, які заплямували себе "нечистою професією" (наприклад, шкуродерів). І в пекарських цехах таких людей не допускали до тіста (хліб вимагав бездоганної чистоти й моральності).

***

Мізинець, мізинний палець — найменший палець на руці. Йому український народ надавав особливого значення. Це палець, що, мовляв, знаходиться в безпосередньому зв'язку з душею. Тому, наприклад, упирі ссуть кров у дітей через мізинець. І у самого упиря, за народними повір'ями, душа знаходиться в мізинці лівої руки. Коли б йому утяти той палець, то душа зараз би з нього вийшла, і він помер би.У давніх римлян заніміння, тобто змертвіння мізинця вважалося за зловіщий знак.Договори з чортом, в яких йому продавалася душа, теж треба було підписувати кров'ю з мізинця.Вірили, що через мізинець можна впливати не тільки на внутрішній біль людини — тугу тощо, а й на біль фізичний.

***

За народним повір'ям, дівчині заборонялося облизувати макогін під загрозою, що матиме лисого чоловіка.

You have no rights to post comments

На сайті 19 гостей та користувачі відсутні

Пошук по сайту

Випадкове зображення

vipysk1968.jpg

Копіювання матеріалів сайта з посиланням на нього вітається

Copyright © 2016. All Rights Reserved.